Тени забытых предков (Тіні забутих предків, 1965) Баллада о бомбере (Украина, Россия, 2011) Мультсериал «Казаки» (Украина, 1967-1995) За двумя зайцами (1961) Битва за Севастополь (Незламна, 2015) Влюбленные в Киев (Украина, 2011) Белая гвардия (2011). Телесериал по одноимённому роману Михаила Булгакова Богдан Хмельницкий (1941) Матч (Украина-Россия, 2012)


Пилип Юрійович Іллєнко. Актор, продюсер, політик, жлоб

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезд5 звезд6 звезд7 звезд8 звезд9 звезд10 звезд (голосов: 7, средний балл: 3,86)

Дата: 25.12.2014 Автор: Рубрики: Актёры, Все персоны, Продюсеры Метки: , , , , Версия для печати

Пилип Юрійович Іллєнко.

Пилип Іллєнко — син відомого українського кінорежисера, сценариста та кінооператора Юрія Герасимовича Іллєнка («Тіні забутих предків», «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою», «Легенда про княгиню Ольгу»).

Народився 30 вересня 1977 року у Києві. У 1999 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Т. Шевченка і отримав кваліфікацію магістра міжнародного права, перекладача з англійської мови та кваліфікацію бакалавра за напрямом підготовки «Міжнародні відносини». Професійно займався юриспруденцією. Першу роботу за фахом розпочав у 1999–2000 роках у департаменті міжнародного права Міністерства юстиції України. З серпня 2000 року по листопад 2002 року працював старшим науковим консультантом, а згодом і головним науковим консультантом відділу гуманітарних і міжнародних питань, гармонізації законодавства з країнам ЄС та захисту прав людини Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

З листопада 2002 року по вересень 2004 року займав посаду юрисконсульта, а згодом провідного юрисконсульта відділу правового забезпечення Дирекції правового забезпечення та договірної роботи Українсько-Американсько-Голландсько-Німецького Закритого акціонерного товариства «Утел». З вересня 2004 року по липень 2005 року працював провідним юрисконсультом юридичного відділу Дочірнього підприємства «Утел» ВАТ «Укртелеком».

Потім працював директором ТОВ «Юридична компанія «Іллєнко та Сизов», був директором ТОВ «Іллєнко Фільм». З 2007 р. є співпродюсером, а з 2009 р. — продюсером Кіно-відеофестивалю національного виробника «Відкрита ніч». З 2000 року займається громадською та політичною діяльністю, виступає співзасновником та членом правління громадської організації «Нарешті», що  є співорганізатором кінофестивалю «Відкрита ніч».

З 2010 року Пилип Іллєнко — депутат міської ради м. Українка Обухівського району Київської області. У 2012 році висувається кандидатом у народні депутати на виборах до Верховної Ради України від неонацистської партії «Свобода».

З лютого 2012 року по серпень 2014 року — голова Громадської ради при Державному агентстві України з питань кіно. З 2013 року є членом Громадської ради при Державній службі інтелектуальної власності. Голова Державного агентства України з питань кіно — з 6 серпня 2014 року.

Знімався у фільмах: «Лісова пісня. Мавка» (реж. Юрій Іллєнко, 1980 ), «Легенда про княгиню Ольгу» (реж. Юрій Іллєнко, 1983 ), «Солом’яні дзвони» (реж. Юрій Іллєнко, 1987 ), «Лебедине озеро. Зона» (реж. Юрій Іллєнко, 1990), «Добрий ранок» (реж. Галина Кувівчак, 1995), «Аве Марія» (реж. Юрій Іллєнко, 1999), «Молитва за гетьмана Мазепу»(реж. Юрій Іллєнко, 2002), «Невелика подорож на великій каруселі»(реж. Михайло Іллєнко, 2002), «Говерла» (реж.  брати Альошечкіни, 2004) та ін. Продюсував фільми «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія» (реж. Юрій Іллєнко, 2010) та «Толока» (реж. Михайло Іллєнко, 2014).

Пилип Іллєнко став відомим після так званої «Революції Гідності» головним чином завдяки широкому впровадженню політичної цензури у творчих, культурних та світоглядних сферах громадського життя, а також через репресії, які він застосовував по відношенню до кіномитців та кіновивиробників, займаючи посаду голови Державного агентства України з питань кіно.

Одним з найрезонансніших рішень очолюваного Іллєнком відомства стала заборона фільму «Тарас Бульба» (2008, режисер Володимир Бортко), знятого за сюжетом однойменної повісті класика вітчизняної літератури Миколи Васильовича Гоголя.



Популярные темы: Александр Борисович Даруга (1961-2016). Режиссер, сценарист, актёр Милена Марковна Кунис (Мила Кунис) Георгий Иванович Дрозд (1941-2015). Актёр театра и кино. Народный артист Украины
 

Комментарии к записи: 2

Жлоб то ваш Міхалков, а Пилип Юрійович — інтелигентна людина.

Микита Сергійович Міхалков зняв багато талановитих кінокартин. Він і як режисер вміє на совість робити свою справу, і, на відміну від пана Іллєнка, роботи інших режисерів не забороняє.


Форма добавления комментариев